Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, багатими лісами славилась чорнобильська земля… Та тільки до жахливої позначки, до радіаційної межі, проораної квітневої ночі 1986-го. Відтоді ця земля стала називатися зоною, означаючи скалічену, непридатну до життя місцевість.

З нагоди 31-й річниці катастрофи на ЧАЕС 24 квітня 2017 року в Будинку дитячої та юнацької творчості відбувся захід під назвою «Чорнобильські дзвони», який організували вихованці клубу «Гарт».

На захід був запрошений полковник у відставці, учасник бойових дій, ліквідатор аварії на ЧАЕС І категорії Палівода Микола Максимович, який за сміливі та рішучі дії нагороджений орденом «За службу Батьківщині». Микола Максимович – співавтор книги «Герої Чорнобиля поруч», виданої в пам’ять про тих, хто ціною власного життя зберіг тисячі інших життів. Шанований гість поділився своїми спогадами про ті трагічні події, коли всі сили цивільних та військових були направлені на ліквідацію наслідків вибуху на АЕС.

Нам ще довго будуть пригадуватися обличчя в респіраторах. Мертва, але така зелена й освітлена сонцем тридцятикілометрова зона. Там не чути дитячих голосів, там не вирує життя… І чим більше часу минає після тих подій, тим гостріше усвідомлення того, що сталося і що могло б статися, якби не самовідданість тих людей, кого ми називаємо “ліквідаторами”.